Саморобні приманки для риболовлі: блешня з ложки, мормишка і воблер з дерева

by admin

Саморобна приманка — це особлива гордість. Зловити рибу на те, що ти зробив власними руками, — задоволення, яке не купиш у магазині. До того ж саморобні приманки нерідко «б’ють» фірмові: ви самі підбираєте форму, вагу, колір і плавучість під конкретну водойму і конкретну рибу.

Починати з нуля не страшно. Блешня з ложки — це 30 хвилин роботи без жодного спеціального обладнання. Мормишка з олова — вечір і трохи терпіння. Воблер з дерева — вихідні і справжнє задоволення від процесу. Розберемо кожен варіант покроково.

Блешня з чайної ложки: найпростіший початок

Блешня-«ложка» — найдавніша і найнадійніша саморобна приманка. Її виготовляли ще тоді, коли жодних рибальських магазинів не існувало, і вона досі відмінно ловить окуня і щуку.

Що знадобиться:

  • Металева ложка — чайна (для приманки 5–10 г) або десертна (10–20 г). Нержавіюча сталь або мельхіор
  • Ножівка по металу або болгарка з диском для металу
  • Напилок або наждачний папір (№80, №240)
  • Ручний дриль або шуруповерт зі свердлом 2 мм
  • Тройник №6–10 залежно від розміру ложки
  • Два заводних кільця (split ring) 4–5 мм
  • Вертлюжок №12 або дрібніший
  • Плоскогубці

Покроковий процес:

  1. Підготовка заготовки. Відпиляйте ручку ложки — залиште тільки «чашку». Місце відпилу обробіть напилком і наждачним папером до рівного краю без гострих задирок. Зашліфуйте всі краї — гострі кромки відлякують рибу і шкодять волосіні
  2. Свердління отворів. На вузькому (верхньому) кінці просвердліть отвір 2 мм — для вертлюжка. На широкому (нижньому) — отвір для тройника. Розташовуйте отвори по центру краю
  3. Збірка. Через заводне кільце прикріпіть вертлюжок до вузького кінця. Через друге кільце — тройник до широкого. Перевірте, що все рухається вільно і нічого не клинить
  4. Полірування. Наждачним папером №240 відполіруйте поверхню до блиску — нержавійка дасть срібний колір, мельхіор — золотистий
  5. Декорування (опціонально). Яскраво-червоний лак на тройнику (імітація крові), кілька крапель кислотного помаранчевого на тілі — підвищує привабливість для окуня

Вигин «чашки» ложки вже є правильним — він забезпечує природну гру при проводці. Чайна ложка — вага 5–10 г, ідеально для окуня і невеликої щуки. Десертна — 10–20 г, для великої щуки і судака.

Олов’яна мормишка: литво вдома

Мормишки з олова або свинцю можна відливати вдома. Це не складніше, ніж варити їжу — але потребує уважності при роботі з розплавленим металом.

Матеріали і інструменти:

  • Олово (температура плавлення ~232°C) або свинець (~327°C). Олово безпечніше — не виділяє токсичних парів при нагріванні
  • Старі рибальські свинцеві грузила — чудовий матеріал для переплавки
  • Металева ложка або невеликий ківш — для плавлення
  • Газовий пальник або плита (краще газова)
  • Скульптурний пластилін (без олії) — для форм
  • Гачки з довгим цівком №12–18 для мормишок
  • Надфіль або невеликий напилок
  • Захисні рукавиці і окуляри — обов’язково

Метод 1 — форма з пластиліну:

  1. Візьміть шматок пластиліну і вомніть у нього готову мормишку-зразок або зробіть невелике округле заглиблення потрібної форми — «краплинка», «кулька» тощо
  2. Вставте гачок так, щоб цівко виходило з форми, а вушко було всередині
  3. Розплавте метал у ложці. Помаранчевий колір полум’я — метал ще твердий. Як тільки метал став рідким і блискучим — можна лити
  4. Обережно залийте метал у форму. Пластилін трохи обгорить — це нормально. Не торкайтеся до розплавленого металу!
  5. Зачекайте 1–2 хвилини до повного застигання, потім дістаньте мормишку і обробіть надфілем задирки

Метод 2 — намотка на гачок:

Нагрійте невеликий шматок олова до рідкого стану в ложці. Тримаючи гачок пінцетом, занурте цівко і кілька разів прокрутіть — олово навертається навколо цівка. Поки метал м’який, формуйте пінцетом потрібну форму: «краплинка», «дробинка», «бананчик». Після застигання — надфілем прибираємо нерівності.

Фарбування і оздоблення: покрийте готову мормишку акриловим лаком або нітрофарбою. Чорна, темно-коричнева або мідна мормишка — для ляща і карася. Червона або помаранчева — для окуня. Додайте кольорову намистину на гачок — провокуюча деталь.

Дерев’яний воблер: серйозний проект на вихідні

Виготовлення воблера — це вже майстерність. Але результат варте зусиль: власноруч зроблений воблер, на якого спіймано першу рибу — незабутній трофей.

Матеріали: деревина (бальза або липа), ніж, наждачний папір (80, 120, 240), дриль, дріт 0,8 мм для внутрішнього скелету, тройники №8–12, пластикова лопатка (від упаковки або спеціальна), водостійкий акриловий лак, акрилові фарби.

Процес виготовлення:

Крок 1 — тіло. Намалюйте на дереві контур майбутнього воблера-мінноу: довжина 7–10 см, максимальна ширина у передній третині — 1,5 см, хвіст звужується до 0,5 см. Виріжте ножем, обробіть наждачним від 80 до 240. Симетрія критична — перевіряйте обидва боки.

Крок 2 — скелет. По центру тіла просвердліть канал від носа до хвоста. Вставте дріт — він з’єднає петлі кріплення застібки (ніс) і тройників (тіло і хвіст). Це «хребет» воблера, що тримає всі навантаження при виводі риби.

Крок 3 — лопатка. Виріжте лопатку з прозорого пластику (кришка від контейнера). Зробіть паз у носовій частині під кутом 40–60°. Вставте і зафіксуйте епоксидним клеєм. Кут нахилу: 40° — неглибоке заглиблення 0,3–0,7 м; 60° — глибоке 1–2 м.

Крок 4 — ґрунтування. 2–3 шари акрилового ґрунтовки або лаку. Кожен шар сушіть повністю — 20–30 хвилин. Це запечатує деревину і дає гладку поверхню під фарбу.

Крок 5 — розфарбування. Класична схема мінноу: срібний або білий бік, зеленувато-сіра спинка, дрібні чорні цятки, яскраво-червоні зябра. Малюйте тонким пензлем акриловими фарбами. Кожен шар сушіть перед наступним.

Крок 6 — фінальний лак. 4–5 шарів водостійкого лаку поверх фарби. Після кожного шару — легке шліфування наждачним №400. Останній шар — без шліфування.

Крок 7 — тест у ванній. Прикріпіть гачки, перевірте баланс у воді. Воблер має лежати горизонтально або з легким нахилом носом вниз. При рівномірному підтяганні — має «виляти» тілом. Якщо перекидається — перемістіть або додайте маленький грузик.

Підсумок

Виготовлення саморобних приманок — це хобі всередині хобі. Блешня з ложки за годину, мормишка за вечір, воблер за вихідні — і у вас є власний унікальний арсенал. Коли щука або окунь вдарить по вашій приманці — ви будете пишатися вдвічі. Починайте з блешні — і захопитеся. Вдалих виробів і великих уловів на Черкащині!

You may also like