Що робити, якщо ви на карповому водоймі, а карпа ніхто і не бачив сьогодні? Звісно, карпові снасті мають бути закинуті і знаходитися в повній бойовій готовності до клювання. Але часто буває так, що не клює годину, другу, третю… Надоїло слухати байки від сусідів типу «..В минулий раз тут таких карпів тягали, менше 2 кг і не попадалися»… В таких випадках я витягую поплавкову вудку і починаю ловити «мелочь». «Мелочь» – це карась, плотва, краснопірка. Причому на «карпових» ставках, де всі ловлять на горох, кукурудзу і бойли, ця «мелочь» може бути досить пристойного розміру – 150-250 г, тобто на долоню. Якщо у вас є кіт, він буде вам дуже вдячний за такий улов.
А якщо кота немає, то приїхати додому з кількома кілограмами карася все-таки менш соромно, ніж з порожнім садком. Та й захоплююче це заняття, коли багато клювань, підсічок – азартно, цікаво… А хіба на риболовлю ми їдемо для того, щоб здобути собі їжу? Звісно, ні! А «відвести душу», отримати задоволення. Наловити на юшку та на тараню можна і ловлею дрібниці. Ще один плюс від такої риболовлі – це відточування рибацького майстерності, вміння вчасно підсікати, помітити і відчути клювання. Адже жоден спортсмен у світі не їде на олімпіаду без тривалих тренувань на слабших суперниках, на менших вагах штанги. Так чому на риболовлі все по-іншому, всі їдуть одразу «на карпа»? На жаль, карпові клювання трапляються не так вже й часто, щоб дозволити собі на них тренуватися.
Як вибрати правильну снасть для ловлі карася та плотви
Ну, вистачить ліричних відступів! Тепер перейдемо до головного – оснастки для риболовлі. Оснащення для ловлі дрібниці повинно бути хоч і простим, але надійним. Якщо зробити що-небудь не так, то спіймати хоч щось буде важко.
Вудку беремо довжиною 4-6 метрів (оптимально – 5 метрів) без кілець. Чим легша вудка за вагою, тим зручніше ловити. Для початківців раджу недорогі і дуже компактні в складеному вигляді (55-65 см) вудки Weilong, Champion Point. Вага їх 220 г (при довжині 5,4 м). Коштують вони 50-60 гривень. А з дорогих вудок мені дуже подобається Jaxon Eternum 4,5 метра (ціна 50-60 доларів). Вага 120 г.
Жилка – діаметром 0,18-0,2 мм. Поплавок – від 0,5 до 2 г. Якщо немає хвилі, то найкращий варіант – як на фото №1 (форма гусиного пера). Якщо ж є вітер і, відповідно, на водоймі хвилі, то найкращий варіант – веретеноподібний (фото №2).
Поводок. Жилу для поводків треба брати найкращу. З того, що можна знайти, це OWNER Broad. Вона дорога – 25 метрів коштує близько 26 грн. Але 25 метрів такої жилки – це 150 поводків довжиною 10-15 см. Тобто вартість одного поводка – до 20 копійок. А з дешевої жилки буде близько 5 копійок. То чи є сенс економити на поводках? А на риболовлі якість поводка і діаметр лісочки мають величезне значення. До речі, про діаметр поводкової жилки . Для OWNER це максимум 0,12-0,14 мм. Для більш дешевої жилки – 0,14-0,16 мм.
Гачки для ловлі рибки вагою до 300 г я віддаю перевагу OWNER:50922 №12, 53117 №12, Gamakatsu LS-36 14F №10 і №12. Якщо інших фірм і іншої нумерації, гачок не повинен бути дуже дешевим. За розміром він має повністю поміщатися на нігті мізинця, а за товщиною дроту треба вибирати найтонший із того, що є в наявності. Я завжди ставлю один поводок з одним гачком, якщо два поводки – вони іноді заплутуються, більше часу йде на одягання наживки. 
Опариш як універсальна наживка: переваги та недоліки
Наживка. Найбільш універсальною і безвідмовною наживкою вважаю опариша, тому що:
- Він надійно тримається на гачку (на відміну від тіста і манки, які зазвичай розмокають через 1-5 хвилин після закидання або розбиваються о воду ще під час закидання). Опариша тримається на гачку хоч годину, хоч два, поки не «спокусить» рибку; його люблять дуже багато наших мирних риб (особисто я ловив на опариша карпа, плотву, краснопірку, уклейку, карася, ляща, густеру).
- Опариш працює завжди. Бувають дні, коли риба клює на одні насадки, а на інші – ні однієї покльовки (наприклад, ловиться тільки на хліб, а на черв’яка не бере, а через тиждень все з точністю до навпаки). Чого не можна сказати про опариша – він працює завжди, і навіть якщо насадка №1 цього дня – щось інше (манка, черв’як, пшениця, перловка і т.д.), то на опариша ловиться трохи гірше, але ловиться.
- Опариш не пачкає руки, на відміну від тіста, манки, черв’яка, не смердить (маю на увазі покупного опариша, вирощеного в лабораторних умовах). Однієї стандартної пачки (варта 5 грн.) вистачає на одну риболовлю (на одну людину) !!! Але буде нечестно, якщо не сказати про мінуси опариша. По-перше, він псується, або, точніше, окуклюється в теплі приблизно за 10-12 годин. Таким чином, зберігати його після покупки і до виїзду на водойму треба в холодильнику. По-друге, коробочки, в яких він продається, на риболовлі дуже часто перевертає вітер, або сам риболов, і опариш «розбігається» майже миттєво. Тому краще його зберігати в іншій посуді. Я, наприклад, використовую звичайні баночки з кришками, що закручуються (з отворами).
Ну і, нарешті, скільки вудок брати? Якщо на одну вудку я спіймаю 5 кг риби, то на 10 вудок – 50 кг? Логічно? Ні!!! Точно ні! Ловля карася та іншої дрібниці на практиці завжди показує, що на 4 вудки зловиш набагато менше, ніж на одну. Чому? Вудки заплутуються оснащеннями, і на розплутування йде багато часу. Поки одягаєш насадку на одну, на іншій упускаєш покльовки. Та й зір людини влаштований так, що він може уважно спостерігати і фіксувати найменшу гру тільки одного поплавця, а не кількох одночасно. Тому я вважаю, що вудок повинно бути дві – одну ловиш, а іншу, запасну, тримаєш на березі, на випадок обриву оснастки.
Ну і, на завершення, хочеться сказати, що ловля дрібниці – спортивна, азартна, це чудова тренування для початківців рибалок. З порожнім садком після такої риболовлі приїхати додому просто неможливо!